Тетяна Богуславська – друга художниця-резидентка програми Thinking Through the Museum

Тетяна Богуславська – друга резидентка програми «Thinking Through the Museum» (TTTM). Спеціальна резиденція, призначена для українських митців і мисткинь, була створена мистецьким дослідницьким кластером «Національна спадщина та травматична пам’ять» у відповідь на війну, що триває в Україні. Організаторами резиденції в Польщі стали Музей історії польських євреїв POLIN, Театр Powszechny та FestivALT.

Тетяна Богуславська – художниця та поетка, народилася 1990 року в Києві. Закінчила факультет психології Національного педагогічного університету імені Драгоманова. Працює з фотографією, відео, перформансом, живописом та змішаною технікою. Її проекти зосереджені на феміністичних темах, психічному здоров’ї, включаючи травми війни, та екології.

Створила декілька проектів, присвячених темі психічного здоров'я та суспільній стигматизації, водночас пов'язані з феміністичним баченням, тілесністю, та їх вираженням. Це фотосерії «Її» (2016-2017), «Меланхолія» (2016-2018, який включає серію відео-перформансів), “Як долати внутрішній біль, коли ви одні” (2018) – які брали участь у виставках та фестивалях відеоарту в Стамбулі, Лондоні, Карлайлі, Берліні, Афінах, Салоніках та Києві (останній як персональна виставка).

У 2019 році вона розпочала мистецький проект на тему воєнної травми під назвою «Для зцілення», у зв’язку з російським вторгненням в Україну 2014 року. Цей проект передбачає теоретичне дослідження психологічної травми та зцілення з передумовою, що про це необхідно говорити в різних формах у суспільстві. У ньому художниця використовує живопис, інсталяцію та перформанс. У 2021 році вона брала участь у програмі воркшопів і семінарів «Постколоніальний/деколоніальний фемінізм і мистецтво», організованій феміністичною платформою для екологічних і постколоніальних європейських наративів Room to Bloom.

З початком нового етапу війни – повномасштабного вторгнення Росії в Україну, – що зачіпає всі сфери життя: психічну, фізичну, людей різних поколінь, довкілля, масштаби втрат вже неймовірні. Постаючи перед питанням і викликом, яким чином вона може бути корисною як людина і як художниця, Тетяна Богуславська зробила серію робіт, присвячених цій катастрофі, а також з наміром працювати зі своїми власними емоціями та запрошувати інших, щоб ті, хто цього потребує, могли зустрітися з ними. Ці роботи були виконані у резиденції підтримки українських художників в Остромецко, організованій Міським центром культури в Бидгощі та у співпраці з BWA – Муніципальною галереєю сучасного мистецтва у Бидгощі. Персональний проект був експонований  в BWA – Муніципальній художній галереї сучасного мистецтва в Бидгощі, під назвою «Мені потрібен час і простір на плач».

Під час резиденції TTTM мисткиня планує зосередитися на роботі з темою травми та пам’яті, створюючи мистецькі роботи, які включають терапевтичний аспект, відкриті для глядача, запрошують до взаємодії. Вона працюватиме зі скульптурою та пластичними матеріалами, підкреслюючи трансформаційну силу мистецтва. Вона також має намір продовжувати свою роботу, присвячену темі солідарності, вважаючи збереження пам’яті про різні форми солідарності та підтримки невід’ємною частиною процесу зцілення зараз і в майбутньому. Також планує продовжувати роботу щодо вшанування пам’яті жертв війни.

Художниця хоче розвинути та реалізувати ці теми у прив’язці до воєнних катастроф минулого, досліджуючи інституційні ресурси, музейний архів, колекції та місця. Має намір працювати з вибраними текстами Дебори Фоґель, Зигмунта Баумана та Бруно Шульца. Як вона каже:

«Коли я познайомилася з їхніми долями і працями (як і з багатьма іншими, зокрема Ханни Арендт, Вальтера Беньяміна, Пауля Целана), я хотіла вірити, що така катастрофа, як Голокост, не може статися в ХХІ столітті, що це справа минулого. Тепер я повертаюся до цих голосів, коли йде війна, як до голосів визначних діячів культури, філософів, до голосів, які надихають у темні часи. Від  початку повномасштабної війни з Росією виникла необхідність знайти ворогу ім'я. Сучасні росіяни не такі самі як фашисти і нацисти минулого століття. Хоча в питаннях жорстокості у росіян багато спільного з нацистами. Зараз є поширеним називати росіян “рашистами”, а ідеологію підкорення інших країн та їхніх народів будь-якою ціною, нав'язування своєї системи правління та мови - “рашизмом”. Україна бореться за свою свободу та незалежність, збереження української культури та захист цінностей життя, свободи, гідності та прав людини».

Oрганізатори: