Перший бій у варшавському гетто
На світанку 18 січня 1943 року німецька поліція увійшла до Варшавського гетто і розпочала кількаденну облаву на людей. Схоплених євреїв німці вивозили на страту до табору смерті Треблінка. Незважаючи на те, що облава почалася несподівано, члени Єврейської бойової організації чинили збройний опір. Це був перший відкритий бій з німцями на вулицях окупованої Варшави.
Вхід німців до гетто євреї сприйняли як початок його остаточної ліквідації. З досвіду великої ліквідаційної акції 1942 року та в світлі інформації, що надходила з інших гетто, було відомо, що депортація означає смерть у газових камерах. Тому пасивний опір став звичайною моделлю поведінки – не виходити з дому за наказом німців і шукати притулку в різних укриттях.
Саме до таких форм опору в разі відновлення німцями ліквідаційної акції закликали підпільні організації. 22 січня минало 6 місяців від початку великої депортації. На цей день Єврейська бойова організація готувала пропагандистську кампанію для населення гетто. В Архіві Рінгельблюма зберігся її маніфест із закликом до опору в разі чергової депортації: не заходити у вагони і ховатися. Ще одна збережена прокламація того періоду, яку приписують Єврейському військовому союзу, закликала: «Прокинься Націє, і борися!»
Проте учасники змови були так само захоплені зненацька січневими діями німців, як і решта населення гетто. Єврейська бойова організація ще не мала планів захисту гетто і мала в своєму розпорядженні дуже мало зброї. Тому дії, вжиті її членами, були спонтанними, нескоординованими актами опору окремих груп та окремих осіб.
Хоча масштаби активного опору в січні 1943 р. були невеликими, він мав велике психологічне значення. Хоча віра євреїв у те, що саме їхня позиція завадила німцям остаточно ліквідувати гетто, не відповідала дійсності, водночас вона стала для них джерелом відчуття власної суб’єктності. Вони повірили в те, що активний і пасивний опір має сенс і дає шанс на виживання. Після січня 1943 року в гетто почалося пришвидшене будівництво бункерів та інших укриттів. Також надзвичайно зріс авторитет Єврейської бойової організації. Зрештою січнева самооборона справила велике враження на «арійську» сторону Варшави. Польська підпільна преса вперше писала про євреїв із захопленням і повагою. Боротьба Єврейської бойової організації змінила ставлення до неї Армії Крайової, яка доставила до гетто більшу партію пістолетів.
Кшиштоф Персак
